Дидактичні ігри як засіб стимулювання пізнавальної активності школярів

З приходом дитини в школу змінюється його соціальна позиція, що веде діяльність з ігрової перетворюється на учбову і основним видом його діяльності повинне стати учення. Тому в початковій школі необхідно закласти в учнів основи учбової діяльності. Проте цей процес ускладнюється віковими особливостями молодших школярів: слабкою перемиканню уваги, його нестійкістю, мимовільністю пам'яті і мислення. Для подолання цього і в ученні повинні широко використовуватися ігрові форми активності дітей – учбова діяльність молодшого школяра має бути пронизана ігровими моментами.

Гра – це засіб, що знімає неприємні або заборонені для особи школяра переживання.

Тому навчання має бути організоване так, щоб воно виступало як вільна форма активності учнів, і такою формою активності, вже освоєної молодшими школярами, є гра.

Для молодших школярів навчання – нова і незвична справа. Тому при знайомстві з шкільним життям гра сприяє зняттю бар'єру між «зовнішнім світом знання» і психікою дитяти. Ігрова дія дозволяє освоювати те, що заздалегідь викликає у молодшого школяра страх невідомості, пошану, що постійно вселяється, до шкільної премудрості, що заважає вільному освоєнню знань. Окрім, того установка на виконання учбової роботи у дітей ще не сформована. Тому основним типом дидактичних ігор, використовуваних на початкових етапах, є ігри, що формують стійкий інтерес до учення і знімають напругу, яка виникає в період адаптації дитяти до шкільного режиму. Гра є одним із засобів формування психологічних утворень, украй необхідних для учбового процесу, – мислення, уваги, пам'яті і так далі

Як правило, гра направлена на рішення не однієї задачі, а цілого круга завдань, причому провідна функція гри визначається її дидактичними цілями. Наприклад, функція освоєння соціальних ролей може реалізовуватися в більшості ігор, оскільки дидактичні ігри найчастіше носять колективний характер і передбачають те або інше розділення ролей.

Дидактична гра є коштовним засобом виховання розумової активності дітей, вона активізує психічні процеси, викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. У ній діти охоче долають значні труднощі, тренують свої сили, розвивають здібності і уміння. Вона допомагає зробити будь-який учбовий матеріал захоплюючим, викликає в учнів глибоке задоволення, створює радісний робочий настрій, полегшує процес засвоєння матеріалу.

Дидактичні ігри конструюються по-різному. У деяких з їх є всі елементи ролевої гри: сюжет, роль, дія, ігрове правило, в інших – лише окремі елементи: дія або правило або і те і інше.

Дидактичні ігри особливо необхідні в навчанні і вихованні дітей шестирічного віку. У них удається сконцентрувати увагу навіть самих інертних дітей. Спочатку діти виявляють цікавість лише до гри, а потім і до того учбового матеріалу, без якого гра неможлива.

При організації математичних і логічних ігор необхідно дотримуватися наступних положень:

1.     Правила гри мають бути простими, точно сформульованими, доступними для розуміння молодших школярів.

2.     Гра не сприятиме виконанню педагогічних цілей, якщо вона викликає дуже бурхливу реакцію у хлопців, але не дає достатньої їжі для безпосередньої розумової діяльності, не розвиває математичну зіркість їх і увагу.

3.     Гра не дасть належного ефекту, якщо дидактичний матеріал до неї для дітей виготовляти складно або використовувати його під час гри не зовсім зручно.

4.     Під час командних змагань потрібно продумати, як провести контроль за результатами ігор. Облік результату має бути справедливим, відкритим.

5.     Для дітей гра буде цікавою тоді, коли кожен з них є активним учасником.

6.     Якщо на уроці проводиться декілька ігор, то легені і важчі по математичному вмісту повинні чергуватися; при цьому найбільш легку і живішу слід пропонувати в самому кінці заняття.

При організації дидактичних ігор з математичним вмістом необхідно продумувати наступні питання методики:

1.     Мета гри. Які уміння і навики в області математики діти освоюють в процесі гри. Якому моменту гри треба приділити особливу увагу. Які інші виховні цілі переслідуються при проведенні гри.

2.     Кількість тих, що грають. Кожна гра вимагає певної мінімальної або максимальної кількості тих, що грають. Це доводиться враховувати при організації ігор.

3.     Які матеріали і посібники знадобляться для гри.

4.     Як з найменшою витратою часу познайомити хлопців з правилами гри.

5.     На який час має бути розрахована гра, враховуючи, аби діти побажали ще раз повернутися до цієї гри.

6.     Як забезпечити повнішу участь дітей в грі.

7.     Як організувати спостереження за дітьми, аби з'ясувати, чи зацікавила їх гра.

8.     Які зміни можна внести до гри, аби підвищити інтерес і активність дітей.

9.     Як можна використовувати основу гри, аби застосувати в ній інший математичний матеріал.

10.                       Які виводи слід повідомити дітям на закінчення, після гри.

При підборі дидактичних ігор, необхідно виходити з основних закономірностей процесу навчання. Головним серед них є те, що навчання відбувається лише при активній діяльності учнів. Чим різностороннє забезпечувана вчителем інтенсивність діяльності що вчаться з предметом засвоєння, тим вище якість засвоєння на рівні, залежному від характеру організовуваної діяльності – репродуктивною або творчою.

Враховуючи цю закономірність, розроблені гри з врахуванням всіляких видів діяльності учня. По характеру пізнавальній діяльності їх можна віднести до наступних груп:

1.     Ігри, що вимагають від дітей виконавської діяльності. За допомогою цих ігор діти виконують дії за зразком. Наприклад, складають узор за зразком і ін.

2.     Гра, в ході якої діти виконують відтворюючу функцію. До цієї групи відноситься велике число ігор, направлених на формування навиків складання і віднімання.

3.     Ігри, в яких запрограмована контролююча діяльність учнів.

4.     Ігри, за допомогою яких діти здійснюють перетворюючу діяльність.

5.     Ігри, що включають елементи пошукової діяльності.

Завдання розробки системи дидактичних ігор по всіх учбових предметах, і зокрема по математиці, впровадження її в практику стає в даний час особливо актуальною у зв'язку з переходом в нашій країні до навчання дітей в школі з шести років. При роботі з дітьми цього віку дидактична гра стає просто необхідною. Вона допомагає здійснити поступовий перехід від звичної для дошкільника ігрової діяльності до діяльності учбовою, допомагає зробити цей перехід більш непомітним і безболісним. Необхідно разом з іншими важливими питаннями звернути пильну увагу на вдосконалення методики проведення дидактичних ігор і використання різного роду ігрових цікавих вправ в процесі навчання.

Назвіть числа.

Мета гри: закріплювати знання послідовності чисел від 1 до 10 (і в зворотному порядку).

1 варіант. Учні називають підряд числа від 1 до 10 таким чином: число 1 виголошують голосно, число 2 – тихо, число 3 – голосно, число 4 – тихо і так далі Називати числа можна і в зворотному порядку.

2 варіант. Назвіть числа від 1 до 10 через один. Учні називають число 1, пропускають число 2, називають число 3, пропускають число 4 і так далі Називати числа можна і в зворотному порядку.

3 варіант. Назвіть підряд числа від 1 до 10 так: Число 1 не називайте, а хлопніть в долоні, потім назвіть число 2, число 3 хлопніть в долоні і так далі Число бавовни може бути будь-яким або відповідати званому числу. Називати числа можна і в зворотному порядку.

Зовсім по-іншому це завдання сприйматиметься дітьми, якщо вчитель введе, наприклад, казкову ігрову ситуацію: «У лісовій школі урок математики вів ведмідь Михайло Михайлович. Білки і зайці вчилися називати числа від 1 до 10. Зайці виголошували число 1 голосно, білки – число 2 тихо і так далі»

Стук-стук.

Мета гри: формувати навики рахунку.

Матеріал для гри: молоточок (олівець, кубик), каса цифр.

Вчитель стукає кілька разів молоточком, а учні повинні визначити кількість ударів.

1 варіант.

– Я вистукуватиму молоточком. Ви, закривши очі, вважатимете скільки разів я ударила молоточком. Закрийте очі і слухайте уважно.

Вчитель вистукує молоточком 6 разів.

– Скільки звуків ви почули? Скажи, Ігор.

- 6.

– Правильно, молодець!

2 варіант.

– Я вистукуватиму молоточком. Ви, закривши очі, рахуватимете кількість ударів. Злічивши, розплющте очі і знайдіть картку, на якій змальовано стільки кружків, скільки ударів ви почули.

Вчитель складає картотеку ігор, розподілила їх по серіях і номерах. На кожній картці дала детальний опис гри. Ось деякі з них.

Складемо букет.

Заздалегідь приготувати з паперу зображення кольорів і аркушиків. На зворотному боці кожної фігурки приклеюється кишенька, куди можна вставити картку із записаним прикладом. Всі фігурки кольорів і листя розкладаються на полички біля дошки. До фланелеграфу вчитель прикладає вирізані з кольорового паперу зображення вази для кольорів і двох-трьох гілочок.

Учень личить до полички, бере вподобану йому квітку і вирішує приклад, записаний на зворотному боці малюнка. Якщо приклад буде вирішений вірно, учень прикріплює свою квітку до фланелеграфу. Якщо учневі не удалося знайти правильну відповідь, йому допомагає інший учень, який і прикріплює свою квітку до фланелеграфу. Так збирається великий букет з кольорів і листя. В кінці гри підраховується, учні з якого ряду зібрали більше всіх кольорів для букета.

Інший вчитель на уроках математики з дітьми часто використовує вірші або просто римовані тексти. Введення такого матеріалу оживляє урок, робить його цікавим, і діти, слухаючи вірші, непомітно включаються в учбовий процес і набувають нових знань.

Коли вона учить дітей додавати до будь-якого числа в межах 10 по 2 прийомом прораховування по одиниці (… + 1 + 1), учить писати знаки «+», «–», закріплює уміння і навики рахунку предметів шляхом збільшення і віднімання одиниці з будь-якого числа, прагне яскраво обладнати клас. Вивішує, наприклад, плакат, на якому намальована береза, виставляє годівниці, фігурки птиць, зайців, незнайки, картини «Лисенята в лісі» і ін., різні геометричні фігури, магнітну дошку, набірні полотна – «Лісова школа» і ін., каса цифр, дидактичний рахунковий матеріал, підручники, зошити, олівці.

Починає урок з повідомлення його теми (додавати до 1 і віднімати з числа 1) і мети (закріплення уміння). Потім говорить, що сьогодні всі разом вони проведуть незвичайне заняття.

Ми в ліс за наукою сьогодні підемо

Кмітливість, фантазію нашу візьмемо.

Дорогою з дороги нікуди не скрутимо.

Але аби ліс нам швидше досягти

Повинні ми піднятися

По сходах увись.

Вчитель вивішує «Числову драбинку». Діти вирішують приклади 4 + 1, 7 + 1, 8 + 1, 9 + 1, піднімаючись вгору. Закінчивши рішення, продовжують дорогу. Діти виконують вправи (крокують на місці, піднімають руки вгору – вішають годівницю).

І тут на березі на цьому суку

Годівницю повісити у птиць на вигляді.

Щоб були ситі вони лютою взимку

І користю відповіли лісу навесні.

Ну ось і попали ми в казковий ліс.

Ліс цей повний прекрасних чудес.

Вчитель відкриває завісу, там картина «Ведмідь учить звірів» з набірним полотном.

Тут звіри не лише уміють грати

Вони теж розумними всі хочуть стати.

І учить звіряток ведмідь клишоногий

Указку тримаючи своєю лапою кудлатою.

Давайте допоможемо звірятам ми всім

Як з шести отримати можна сім.

На набірному полотні виставлені картки, на яких записане 6 + +… = 7. Діти вирішують приклад. Відкривається нова картина з набірним полотном «Котенята у віконці». Котенята тримають відповіді для прикладів, які складені на набірному полотні: 6 – … = 5, 4 – … = 3. Звертаючись до дітей, вчитель пропонує допомогти котенятам:

Котенятам допоможемо віконце закрити

Щоб дощик косою їх не зміг намочити.

Переходячи до роботи над новим матеріалом, вчитель радить відправитися далі за новими знаннями.

Як цікаво, що в зимову пору

Лісові звірята відправилися в школу.

А чим же вони займалися тут влітку?

Давайте поглянемо і швидко відповімо.

На дошці картини «Лисенята грають» і «Зайчата йдуть з рибалки». Діти розповідають про те, чим вони займаються. Вчитель говорить:

Вірно! Лисенята грали на травичці лісовій.

Зайчата квапилися з рибалки додому.

Скільки ж разом зайчат і лисенят?

Треба швидше за них всіх порахувати. (відповіді дітей)

А якщо додамо ще і лісу, то скільки ж звірів

Ми побачимо в лісі?

На набірному полотні виставляється фігурка лисиці. Діти вважають: 4 + 1 = 5.

Але тут в сторононьці сидить ще їжак.

Так скільки тварин ти всього тут знайдеш?

Діти хором відповідають: 5 + 1 = 6.

Який же великий ми вирішили приклад

Давайте запишемо його скоріше.

Діти складають на набірному полотні приклад 4 + 1 + 1 = 6. Потім проводиться фізкультхвилинка. Продовжується робота з набірним полотном, демонстраційним і діалектичним матеріалами. Вчитель показує на картині лисенят і зайчат і говорить:

Але все це було лише в літню пору.

Зараз же зайчата відправилися в школу.

Ось вісім зайчат по доріжці йдуть

За ними навздогін ще два біжать.

Проводиться бесіда, в результаті якої діти записують 8 + 1 + 1 = 10. Далі вчитель говорить:

Поки дружно ми зайців рахували пташки в годівниці

Всі зерна скльовували. У годівниці сиділи

Лише три лише птиці, але до них прилетіли

Ще дві синиці. Так скільки ж птиць

Тут, в годівниці у нас?

Покаже на картці кожен з вас.

Діти піднімають картки з прикладом 3 + 1 + 1 = 5. І так далі Підводячи підсумки уроку, вчитель відзначає, що похід в ліс був не лише цікавим, але і корисним, оскільки діти зустрілися з різними звірятками, птицями, допомогли їм виконувати завдання і самі діти навчилися додавати до будь-якого числа в межах 10 по 2 шляхом прилічування до числа по одиниці.

Запропонований перелік ігор і ігрових вправ не обмежує ініціативу вчителів. Перед вчителем відкриваються в цьому напрямі широкі можливості для творчості.